На Буковині згадали трагічні події, які відбулися 83 роки тому. Тоді, у ніч з 13 на 14 червня, з Буковини та Бессарабії депортували 7116 осіб, ще 604-х людей було заарештовано. Жителів краю примусово вивезли у віддалені райони Радянського Союзу, більшість депортованих не вижили. Примусове вивезення людей з Чернівецької області у 1941 році відбувалося у два етапи. Перший – 23 травня, тоді радянські кати у 36 вагонах відправили понад пів тисячі людей у три регіони СРСР.
Як повідомляє Чернівецька обласна рада, пам’ять усіх, хто не пережив знущань та нелюдських умов, або був убитий прислужниками радянської системи, згадали на залізничній станції «Чернівці-Північна», звідки у 1941 році вивозили буковинців.
Участь у заході, зорганізованому Чернівецьким обласним товариством політв’язнів та репресованих, взяв заступник голови обласної ради Михайло Павлюк. Посадовець висловив щирі співчуття та слова підтримки представникам родин репресованих буковинців.
«Українці упродовж багатьох століть мусять боротися за свою незалежність і увесь цей час наш ворог незмінний – рашисти, які хотіли вбити нас, заморити голодом, знищити українську інтелігенцію та культуру, вивезти нас зі своїх домівок і розпорошити світом, аби й сліду не залишилося. А коли це все не вдалося, почали засипати українську землю ракетами і вбивати мирних людей. І це сьогодні, у 21 столітті. Але ні раніше, ні зараз вони не усвідомлюють, що наш народ не зламати. Що перенісши стільки горя та страждань, ми стаємо лише сильнішими, що кожне майбутнє покоління українців буде ще завзятіше боронити свою державу та ненавидіти північно-східних сусідів. Тому що ми пам’ятаємо усе те лихо, яке вони нам завдали. І я висловлюю щирі співчуття та слова підтримки всім, чиї родини були примусово вивезені зі своєї землі і замордовані росіянами лише за те, що любили Україну. Дякую нашим воїнам, які сьогодні зі зброєю в руках дають відсіч агресору і всім цивілізованим країнам, що сьогодні разом з нами на боці світла», – сказав Михайло Павлюк.
Присутні на заході помолилися за всіх жертв радянського режиму та поклали квіти і лампадки до пам’ятного знаку, встановленого на місці масової депортації. Своїми думками та важливими спогадами про рідних поділилися голова Чернівецького обласного товариства політв’язнів та репресованих Галина Бойко, Степан Старчук з родини репресованих та інші учасники заходу.
У 1941 році вони хотіли нас знищити, використовуючи проти українців репресії й тортури, примусово відірвавши людей від їхньої землі, домівок і родин. Сьогодні вони намагаються зламати нас, засипаючи ракетами, бомбами та ударними дронами. Але ні тоді, ні зараз їм не була відома сила та воля нашого народу, який пам’ятає свою історію та славних предків і який, попри все, боротиметься за свободу до перемоги, йдеться у повідомленні.
